Новини Юстиції Хмельниччини


Суб. держ. реєст. 14 Березня 2019 р.

Позиція Верховного Суду: Недоведеність належними доказами факту звернення про розірвання договору оренди землі не може бути підставою для відмови у судовому захисті прав заявника

Позиція Верховного Суду: Недоведеність належними доказами факту звернення про розірвання договору оренди землі не може бути підставою для відмови у судовому захисті прав заявника

Постанова Верховного Суду від 20.02.2019 про справі № 583/9/17Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Частиною першою статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо  інше  не  встановлено договором або законом.
 
Відповідно до частини четвертої  статті 32 Закону України «Про оренду землі»  перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
 
Пунктом 40 договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та ПП «Куземин - Агро», визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої  статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
 
Згідно зі статтею 60 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення судових рішень) та статті 81 чинної редакції ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.  
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційним судом не враховано, що укладаючи 25 лютого 2011 року договір оренди, сторони погодили його умови, зокрема за взаємним погодженням визначили зміст пункту 40 договору, в якому встановили самостійну підставу для його розірвання. Пункт 40 договору оренди землі не містить посилань на пункт 38, а тому висновок апеляційного суду про те, що позивачем не дотримано порядок розірвання договору оренди є безпідставним та таким що не відповідає умовам договору.
 
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини спору, дослідивши докази у справі й надавши їм належну оцінку, враховуючи умови договору оренди (пункт 40), положення статті 629 ЦК України і частини четвертої  статті 32 Закону України «Про оренду землі», дійшов правильного висновку про те, що  настання обставин, визначених пунктом 40 договору оренди землі (перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи), є підставою для розірвання договору оренди землі за вимогою нового власника (спадкоємця).
 
Районним судом встановлено, що після настання передбачених договором оренди землі підстав для його розірвання позивач до пред'явлення позову зверталася до орендаря усно із проханням розірвати договір, однак отримала відмову на свою пропозицію, що і стало підставою для звернення до суду із цим позовом. Недоведеність належними доказами факту такого звернення не може бути підставою для відмови у судовому захисті прав заявника.

 Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області

© Всі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Головному територіальному управлінню юстиції у Хмельницькій області