Новини

Інформаційна рубрика з питань реєстрації прав та бізнесу

Інформаційна рубрика з питань реєстрації прав та бізнесу
Відповідь:
Державний земельний кадастр – єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях. (ст.1, ч.2 ст.5 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) у п.4 ч.3 ст.10 та ч.3 ст.13 закріплює обов`язок державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій щодо земельної ділянки використовувати відомості Державного земельного кадастру (далі – ДЗК), у тому числі про наявність/відсутність зареєстрованих прав до 01.01.2013.
Відомостями про земельну ділянку, що вносяться до Державного реєстру прав, є її кадастровий номер (ч.3 ст.13 Закону).
Безкоштовно перевірити наявність зареєстрованої земельної ділянки за її кадастровим номером можна на Публічній кадастровій карті України за посиланням – https://cutt.ly/cgprK5T.
Ч.4 ст.18 Закону закріплює, що державна реєстрація прав на земельну ділянку (права власності, інших речових прав, обтяжень) проводиться виключно за наявності в ДЗК відомостей про зареєстровану земельну ділянку.
Склад відомостей ДЗК щодо земельних ділянок визначено ст.15 Закону України «Про ДЗК».
Відомості з ДЗК отримуються державним реєстратором прав у порядку інформаційної взаємодії, відповідно до ст.33 Закону.
Якщо в ДЗК відсутності відомості про земельну ділянку (кадастровий номер), державний реєстратор не повинен приймати заяву про проведення реєстраційних дій, на виконання вимог п.3 ч.4 ст.20 Закону.
Щодо реєстрації речових прав на земельну ділянку, норми ст.29 Закону передбачають, що:
1) державна реєстрація права власності:
- набутого та оформленого до 01.01.2013 проводиться за умови наявності відповідних відомостей в ДЗК;
- набутого в результаті переходу та не оформленого до 01.01.2013 – за умови встановлення факту переходу прав від особи, відомості про яку містяться в ДЗК, до особи, яка заявляє свої права;
- набутого за рішенням одв чи омс та не оформленого до 01.01.2013 – за умови встановлення факту відсутності відомостей про права інших осіб в ДЗК;
2) під час проведення державної реєстрації права спільної власності на земельну ділянку державний реєстратор одночасно переносить відомості про інших співвласників до розділу, у разі їх наявності в ДЗК, та виключно за відсутності в Державному реєстрі прав відомостей про перехід права власності до третьої особи;
3) у разі наявності в ДЗК відомостей про речові права, похідні від права власності, державний реєстратор одночасно з відкриттям розділу переносить їх до нього;
Відповідно до абз.3 п.12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 (зі змінами), якщо відомості ДЗК про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель, містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації (примітка – до запровадження такої технічної можливості запит надсилається в паперовому вигляді).
Разом з тим, суперечності між заявленими та зареєстрованими правами на земельну ділянку в ДЗК є підставою для відмови у державній реєстрації (п.5 ч.1 ст.24 Закону), крім наявності окремих підстав, закріплених у ч.3 ст.24 Закону.