Посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб


24 грудня 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (набрав чинності 13 січня 2016 року), яким внесено ряд змін у Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"(далі – Закон).

Зокрема, змінено власне визначення осіб, які вважаються внутрішньо переміщеними. Так, відповідно до статті 1 Закону внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Раніше під вказану категорію підпадали лише громадяни України, що певним чином позбавляло соціальних гарантій осіб, які не мали українського громадянства.

Після внесення змін полегшилась також процедура підтвердження статусу внутрішньо переміщеної особи. Так, згідно з частиною 1 статті 4 Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону (у випадках скасування дії довідки про взяття на облік). Раніше така довідка видавалась лише на шість місяців з наступним продовженням терміну її дії (на наступні шість місяців), шляхом звернення до органу соціального захисту населення.

Також відтепер не вимагається наявність місця реєстрації проживання для взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Так, відповідно до частини 2 статті 4 Закону  підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону, на момент їх виникнення.

Як передбачено частиною 3 статті 4 Закону для того, щоб отримати статус внутрішньо переміщеної особи необхідно передусім подати до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання заяву встановленого зразка. Разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус.

Відповідно до частин 5-7 вказаного Закону у разі наявності в документі, що посвідчує особу відмітки про реєстрацію місця проживання на території, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи видається заявнику в день подання заяви.

У разі відсутності відмітки про реєстрацію такого місця проживання заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на відповідній території, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).

У випадку необхідності дослідження доказів орган, який здійснює взяття на облік, зобов’язаний розглянути заяву про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік або про відмову у видачі такої довідки з обов’язковим зазначенням підстави відмови, яке підписується керівником цього органу.

Дещо змінено порядок набуття статусу безробітного внутрішньо переміщеними особами. Зокрема, як передбачає частина 4 статті 7 Закону внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи, за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю відповідно до законодавства.

Внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи, у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання для набуття статусу безробітного може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява була надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви). У разі припинення приймання поштових відправлень на/з території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, така заява подається до відповідного районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи.

Взята на обліквнутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття.

 Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області

© Всі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Головному територіальному управлінню юстиції у Хмельницькій області