Заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, майнових прав та обов’язків на випадок смерті. Скласти заповіт може лише особа з повною цивільною дієздатністю — це вимога статті 35 Цивільного кодексу України. Важливо пам’ятати: вчинення заповіту через представника не допускається, а його зміст визначає виключно сам заповідач.
Процедура оформлення.
Для оформлення заповіту не потрібно надавати нотаріусу документи на рухоме чи нерухоме майно, яке планується передати у спадщину. Достатньо лише паспорта та ідентифікаційного коду.
Після посвідчення нотаріус реєструє документ у Спадковому реєстрі:
• Один примірник зберігається в архіві нотаріуса.
• Інший видається заповідачеві.
Заповіт набирає юридичної сили з моменту смерті заповідача або з дня набрання чинності рішенням суду про оголошення його померлим.
Окремо варто звернути увагу на можливість посвідчення секретного заповіту:
1. У цьому випадку заповідач подає нотаріусу запечатаний конверт із власноруч написаним текстом заповіту.
2. Нотаріус не ознайомлюється зі змістом документа, а лише засвідчує факт його подання та реєструє заповіт.
?3. Розкриття секретного заповіту відбувається вже після смерті заповідача у встановленому законом порядку.
За детальною інформацією щодо складання заповіту можна звертатися як до державних нотаріальних контор, так і до приватних нотаріусів. Ми завжди поруч, аби надати необхідні роз’яснення!