Європейська конвенція з прав людини: що це за документ і які права вона гарантує?

Європейська конвенція з прав людини — один із ключових міжнародно-правових актів, що визначає стандарти захисту фундаментальних прав у Європі. Прийнята Радою Європи у 1950 році, вона стала відповіддю на трагедії тоталітарних режимів та прагнення створити надійний механізм недопущення порушень прав людини у майбутньому.

Конвенція не просто перелічує права — вона створює реальний механізм їхнього захисту через Європейський суд з прав людини. Кожна людина, права якої були порушені державою, може звернутися до ЄСПЛ і отримати справедливий розгляд.

 

Документ є «живим» інструментом: він адаптується до сучасних викликів завдяки новим протоколам та прецедентній практиці ЄСПЛ. Такий підхід дозволяє поширювати гарантії Конвенції на нові сфери, зокрема на захист персональних даних, цифрові права та протидію дискримінації.

 

Нині Конвенцію ратифікували всі 46 держав-членів Ради Європи. Україна є стороною Конвенції з 11 вересня 1997 року та несе зобов’язання забезпечувати права кожної особи під своєю юрисдикцією.

 

Серед основних прав, гарантованих Конвенцією:

- Право на життя (стаття 2) — заборона свавільного позбавлення життя і обмежені, чітко визначені винятки.

- Заборона катувань (стаття 3) — абсолютна норма, яка не допускає жодних відступів.

- Право на повагу до приватного і сімейного життя (стаття ???? — включає захист персональних даних та цифрову приватність.

- Також: право на справедливий суд, свободу совісті, свободу вираження поглядів, свободу об’єднань тощо.

 

Європейська конвенція з прав людини продовжує формувати єдиний правовий стандарт для всіх держав Європи, забезпечуючи людям сучасні, дієві й ефективні інструменти захисту їхніх прав.